Історія смт Водянське (История пгт. Водянское)

     Водянське – селище міського типу з 1957р., яке знаходиться за 7км від м.Білицьке і входить до Білицької міськради, підпорядкованої Добропільській міській раді. Найближча залізнична станція Добропілля на відстані 10км. Населення станом на 1.01.2004р. налічувало 1,6тис. осіб.

     Селище Водянське виникло на початку 50-х років 20-го століття як невеличке поселення, де проживали першопрохідці – будівельники шахти «Водяна-1». Місцем розташування селища обрано низовину поблизу р.Водяної – притоки  річки Бик.

     Спочатку було збудовано гуртожиток і магазин. Потім – житлові будинки для шахтобудівельників. В 1954р. почала видавати перші тонни вугілля шахта «Водяна-1».

     В 1954р. збудовано школу. Першим директром школи став колишній партизан загону С.А.Ковпака – І.В.Острянін. В цьому ж році Водянське було включене до списків населених пунктів Донецької області під назвою селище шахти «Водяна-1».

     В 1957р. селище шахти «Водяна-1»  одержало статус  селища міського типу і назву - Водянське. Його підпорядкували Добропільській міській раді. 

     В 1957р. почала видавати вугілля шахта «Водяна-2». Селище значно виросло. Тут були збудовані клуб імені Кірова, дитсадок, благоустроєні житлові будинки, магазини. Була відкрита бібліотека (перший бібліотекар Н.А.Краснонос).                                                                                        

     В 1957р. відкрито селищну лікарню з медамбулаторією і стаціонаром на 30 ліжок. Головним лікарем її був П.О.Мельник, висококваліфікований лікар – терапевт, енергійний організатор, завдяки зусиллям якого лікарня стала однією з кращих в Добропільському районі. ( В 1966р. він переведений на посаду головного лікаря Білицької міської лікарні).

     В числі старожилів – перших мешканців селища Водянського  колишні фронтовики А.І.Любас, В.П.Чернишов, І.Я.Мухін, М.Я.Камчатний, О.О.Пожидаєв, В.І.Терехов, В.С.Могильний.

     В 1962р. на базі шахти «Водяна-2», об’єднаної з шахтою «Водяна-1»,  відкриті Центральні електро-механічні майстерні  (ЦЕММ) тресту «Добропіллявугілля».

     В 1966р. смт.Білицьке одержало статус міста, а смт.Водянське було підпорядковано Білицькій міській раді. В цьому ж році Водянська школа стала середньою, а в 1968р. дала свій перший випуск. В числі перших учителів школи були: Я.А.Ковтун, А.В.Берро, К.Р.Глобчанська, Є.П.Пилипець.

     В 1969р. в селищі Водянському проживало 3,1 тис. людей. Шахту «Водяна-1» об’єднали з шахтою імені 21 з’їзду КПРС. В селищі відкрили філіал Донецького заводу  точного  машинобудування  (ДЗТМ). Але більшість населення чоловічої статі працювали на шахті, яка на початку 70-х років знову стала називатись «Білицька».

     Селище Водянське у 70-80 роки минулого століття було чистим, благоустроєним гірничим поселенням, з зеленими вулицями, гарним ставком, зразковою комунальною службою, яку довгі роки очолював А.І.Любас. 

      А.І.Любас – Почесний громадянин міста Добропілля.

      О.О.Пожидаєв – фронтовик Вітчизняної війни, учасник Параду Перемоги в Москві ( червень 1945р), гірник шахти «Водяна-1».

     Вчителі - І.В.Острянін,  М.П.Медведь – нагороджений орденом «Знак Пошани» і значком «Відмінник освіти УРСР», П.Т.Баранець – поет і композитор, колишні директори школи В.О.Лейба, Л.Л.Приколотіна, І.С.Блащишин.   

     В селищі Водянському починав свою трудову діяльність колишній голова Добропільської міської ради В.Г.Лейба. Тут в селищі вчився і закінчив  школу нинішній Добропільський міський голова В.Т.Дерипаска.

Володимир Подолян

"Слово про Добропілля"

2009 рік