У 1964 році 1 вересня вперше в дошкільному учбовому  закладі №13 " Світлячок" задзвеніли 150 дитячих голосів, заіскрилися оченята вихованців, затріпотіли батьківські серця "А як там моя дитина"?.Під керівництвом першої завідувачки Бойко Валентини Павлівни, яка пропрацювала з дня відкриття і до 1984 року. І батьки зрозуміли, що в цьому саду їх діткам дуже добре.

Презентация (слайд-шоу) детского сада №15 "Малыш"

31 мая концертный Э 1 зал ДК им. Т.Г. Шевченко собрал зрителей на увлекательное мероприятие «Звездная пара-2012». Конкурс проходил по следующим номинациям: I - дефиле в бальном платье, вальс-приветствие, II - визитка, III - дефиле II, IV — вокал, V - танец. В конкурсе участвовали учащиеся школ города, студенты и работники шахты «Белицкая». 

Ці рядки належать перу цікавої і неординарної особистості - Олімпію Рафаїловичу Файнвенцу. Вчитель, краєзнавець, пошуковець, член редколегії Книги Пам'яті, а ще - засновник дружної родини, яка пустила корені і в нашому краї, а точніше - у місті Білицьке, де вже сорок років живе і працює Олена Олімпіївна Губа, викладач музично-теоретичних дисциплін у музичній школі № 2.

В часи перебудови хліб стали випікати всі, «Доки» з'явилися на кожному кроці. На сьогодні у місті Добропіллі працює стабільно одне підприємство – ВАТ "Добропільський хлібокомбінат", очолюване членом виконавчого кабінету Білицької міської ради , директором правління Бєлою Людмилою Миколаївною. Завдяки наполегливості, вмінню, злагодженій праці кожного члена трудового колективу, починаючи з директора Бєлої Людмили Миколаївни і заслуженого пекаря Олійник Тетяни- завод живе, забезпечує городян і селян хлібобулочною продукцією.

23 февраля 1972 год- дата знаменательная в истории Белицкой ОШ №10. Давайте отмотаем хронологию истории школы на 40 лет назад. Улица Соц-Труда. Школа - интернат. Педагогический коллектив школы из 68 человек. 1121 ученик. 13 групп продлённого дня. Помещение школы огромное. Трёхэтажное здание: учебный корпус и спальный корпус, столовая, спортзал, мастерские, библиотека, спортивная площадка, сад, огород. С момента основания школы, в течение 9 лет, сменилось 8 директоров. И вот наконец-то порог школы переступил 25-летний энергичный, творческий, целеустремлённый учитель географии Коцарь Виктор Николаевич.

Його власна доля була непростою, життєвий шлях не вистелено трояндами. В Америці таких людей звуть «madeself», тобто «людина, яка зробила себе сама». І справді - народився в простій робочій сім'ї, де батьки не були дуже освіченими людьми - прості трударі. Але мріяли про те, щоб син пішов далі. Повоєнне дитинство Анатолія пройшло на околиці Донецька - у Калинівці. Хоча був невгамовною дитиною (вчителі завжди усаджували його за першу парту, щоб був «на очах»), а школу закінчив із золотою медаллю. Вступив до Донецького політехнічного інституту, який закінчив у 1956 році.

Праздничный буклет к юбилею ЦОФ «Октябрьская», который давали по окончанию праздничного концерта вместе с юбилейной чашкой и пакетом))).

Первый директор фабрики, принявший ее в эксплуатацию, давшей ей имя и прошедший все трудности, связанные с миссией первопроходца - Ченский Евгений Павлович...

Високий, стрункий, завжди підтягнутий, з почуттям гумору, - такий він – Губа Григорій  Іванович, вчитель музики, який близько 40 років живе і плідно працює в нашому славному місті Білицьке.

С какой стороны не ехал бы через маленький городок Белицкое, еще вдали виднеются красивые очертания высотного здания. Это Белицкий дом-интернат для людей пожилого возраста и инвалидов. Этот прекрасный дом с его многочисленными службами (банно-лрачечный комбинат, гараж, где имеется 3 транспортных единицы, овощехранилище) - причал многих людей пожилого возраста, живущих по разным городам и весям, людей разных судеб и разных профессий. Здесь они нашли заботу сотрудников, поправляют свое здоровье, скрашивают старость.